Іран заблокував мережу понад десять днів, підозрюючи у просуванні плану постійної ізоляції мережі: чи йде він до цифрового острова?

Іран перебуває у одному з найсерйозніших у історії інтернет-блокувань. З 8 січня по всій країні понад 92 мільйони населення майже повністю втратило доступ до мережі, а також телефонних та SMS-сервісів. Це блокування є не лише відповіддю на внутрішні протести, а й, ймовірно, поворотним моментом для влади на шлях до постійної «цифрової ізоляції».

Інтернет-відключення вже триває десятий день, і блокування може тривати до березня або й довше

З 8 січня уряд Ірану припинив надання всіх мережевих послуг, стверджуючи, що це зроблено для запобігання «зовнішньо керованим терористичним актам». Міністр закордонних справ Аббас Араґчі заявив, що ця міра спрямована на захист національної безпеки. Однак загалом вважається, що цей крок спрямований на придушення голосів протесту та запобігання міжнародній увазі до внутрішнього насильства.

За повідомленням незалежних медіа ІранWire від 15 січня, речник уряду Фатеме Мохаджерані повідомила, що доступ до інтернету не буде відновлено до Нового року за місячним календарем (кінець березня).

«Відкритий» контроль мережі? Уряд підозрює, що готується постійний механізм цензури

Група, що слідкує за свободою інтернету FilterWatch, зазначає, що іранські власті прискорюють впровадження нової системи контролю за мережею, намагаючись відрізати країну від глобальної мережі та перейти до закритої мережевої архітектури.

FilterWatch цитує анонімного урядового джерела, який стверджує: «Очікувати відновлення міжнародного інтернету не слід; навіть якщо він і буде відновлений у майбутньому, користувачі не зможуть повернутися до попереднього стану свободи в мережі.»

За даними інтерв’ю FilterWatch та BBC Persian, у майбутньому доступ до мережі буде потребувати перевірки, реєстрації та офіційного дозволу. Технічна база для цієї системи вже створена, залишилось лише політичне рішення.

Ефект цифрової ізоляції поширюється: від економічних наслідків до ризиків для прав людини

Правозахисна організація Access Now зазначає, що це блокування вже суттєво вплинуло на життя людей, особливо у сферах електронної комерції, онлайн-роботи та безпеки комунікацій. Стратегія «розриву інформаційних ланцюгів» раніше використовувалась для приховування внутрішнього насильства та порушень прав людини, наприклад, під час національних протестів 2019 та 2022 років.

Access Now відкрито закликає до відновлення мережевого з’єднання: «Блокування базових цифрових сервісів не лише ставить під загрозу життя, а й сприяє ухилянню уряду від відповідальності за порушення прав людини.»

За даними правозахисної організації HRANA, станом на 18 січня у країні загинуло понад 3300 протестувальників, затримано понад 24 000 осіб, охоплено 187 міст. Реальні цифри, ймовірно, є вищими, але наразі їх незалежно підтвердити неможливо.

«Внутрішній зв’язок, зовнішня ізоляція»: чи йде Іран шляхом Китаю?

Багато спостерігачів вважають, що Іран може наслідувати приклад Китаю та Росії, створюючи закриту мережеву систему, засновану на урядовому контролі.

Китайська «Велика китайська стіна» — найвідоміша система цензури в світі, яка блокує такі західні сервіси, як Facebook, Instagram та YouTube. Росія з 2019 року просуває концепцію «Ru-net», намагаючись ізолювати внутрішній трафік від глобальної мережі.

Хоча «мережевий kill switch» Росії ще не повністю впроваджений, він уже має здатність відключати інтернет у кризових ситуаціях. Якщо Іран запровадить подібну систему, це стане ще одним прикладом створення «цифрової межі» країною.

Безпека чи контроль? Політична воля визначає майбутнє іранської мережі

FilterWatch зазначає, що зараз рішення щодо політики інтернету дедалі більше зосереджуються у руках силових структур, а не цивільних органів. Уряд стверджує, що блокування мережі допомагає захистити від кібератак, але аналітики вважають, що внутрішні політичні боротьби та економічний тиск ускладнюють повну реалізацію планів.

Амір Рашіді з FilterWatch каже: «Зараз проблема вже не в технічних аспектах, а у політичній волі та виборі.»

Starlink, LEO та Bluetooth: чи є ще надія на цифрову свободу?

Технологія низькоорбітальних супутників (LEO) пропонує альтернативний спосіб підключення для користувачів у блокованих регіонах. Послуга Starlink, заснована Ілоном Маском, раніше вже надавала безкоштовні термінали для іранських користувачів, і деякі пристрої вже успішно обходять блокування уряду.

Крім того, все більше мобільних пристроїв підтримують супутниковий зв’язок, наприклад, для сигналу SOS, а також з’являються нові застосунки Bluetooth «мережі сітки», що забезпечують короткостроковий зв’язок у районах із відсутністю інтернету.

Експерт з безпеки Алан Вудвард висловлює оптимізм: «Хоча авторитарні режими продовжують боротися з технологіями, глобальна поширеність мережі вже неминуча.»

Starlink — ключ до опору блокуванню, Маск стикається з високоризиковим випробуванням

За повідомленням Reuters від 16 січня, супутниковий сервіс SpaceX Starlink наразі стикається з високими викликами безпеки в Ірані. У відповідь на повне блокування та сильний тиск, Starlink став однією з небагатьох цифрових «життєвих ліній», що можуть прорвати цензуру та блокування.

Згідно з повідомленням, з моменту повного блокування мережі урядом 8 січня, сотні терміналів Starlink успішно підключилися всередині країни, дозволяючи протестувальникам і журналістам передавати відео та інформацію за межі. Більшість цих пристроїв були ввезені нелегально через емігрантські групи або міжнародні гуманітарні організації, точна кількість невідома, але джерела повідомляють, що наразі кілька десятків працюють у штатному режимі.

Starlink оновила свою систему, щоб ускладнити її виявлення та переривання. Хоча іранські власті намагаються за допомогою перешкод та електромагнітних блокувань зірвати з’єднання, команда SpaceX швидко випустила оновлення прошивки, що успішно відновило більшість користувачів.