Стейблкоїни: білі коні крипторинку, які не падають у яму

Уявіть собі: котируєш BTC на 83к, а завтра він падає на 20%. Стейблкоїни — це по суті криптовалютні “подушки безпеки”, прив’язані до долара США або інших активів у співвідношенні 1:1.

Три типи, три долі

Фіатні (USDT, USDC, DAI) — найпопулярніші. USDT тут король, запущений ще у 2014-му. Суть проста: за кожен токен у блокчейні нібито лежить реальний долар на рахунку Tether. Звучить красиво, але спільнота не втомлюється сперечатися — чи достатньо там реально грошей?

Криптовалютні (наприклад DAI) — забезпечені іншими криптовалютами через смарт-контракти. Децентралізовано, прозоро, але є підводний камінь: якщо застава (криптовалюта) впаде на 50%, твій стейблкоїн може поїхати.

Алгоритмічні (UST, CrvUSD) — найекспериментальніші та найнебезпечніші. Ніякого фізичного забезпечення, лише смарт-контракти та молитви. Пам’ятаєте травень 2022-го? UST від Luna впав з $1 до копійок. Урок вивчено.

Навіщо вони взагалі потрібні?

Крипта волатильна як чорт. Стейблкоїни вирішують проблему: хочеш зафіксувати прибуток або перечекати ведмежий ринок — виводиш у стейблкоїн замість фіата й не платиш комісії. Плюс це засіб платежу без банків.

Чи варто інвестувати?

Фішка в тому, що стейблкоїни — НЕ інвестиція. Це інструмент ліквідності й страховка. Не ростуть у ціні, не дають прибутку. Використовуються для торгівлі, зберігання та розподілу капіталу між позиціями.

Висновок: якщо бачиш бичачий тренд — у крипті, якщо ведмідь їсть портфель — у стейблкоїн. Просто й чесно.