Трагікомічна хроніка криптотрейдера

Сиджу тут, вдивляюся в червоні свічки на графіку і думаю — а жоден з нас по-справжньому не визнається, що підсів на цю гидоту. Цю криптоторгівлю.

Смішно, блін. Ми всі тут такі — впевнені, з планами розбагатіти "до наступного року". А на ділі? Кредити висять, друзі не телефонують ( втомилися давати гроші в борг ), а я все чекаю, коли моя "перспективна монета" зробить ікси.

Смішно спостерігати за новачками — очі горять, думають, що першими здогадалися купити на дні. А я вже четвертий рік "на дні" сиджу, і дно це чомусь все глибше.

Ех, ці торгові майданчики! Гарний інтерфейс, зручні кнопочки "купити/продати"... Тільки чомусь на "продати" я завжди натискаю з убутком, а на "купити" — рівно перед обвалом ринку. Наче система спеціально слідкує за мною і робить все навпаки!

Дружина вже не запитує, як справи з інвестиціями. Напевно, боїться почути відповідь або побачити мої сльози. А я все одно щоранку перевіряю графіки, свято вірячи, що ось-ось все зміниться.

І знаєте, що найгірше? Завжди знаходиться якийсь щасливчик, який справді підняв бабла. І ось він показує свій ламбо в телеграм-каналі, а я намагаюся зрозуміти, на чому я знову прогадав.

В загальному, якщо впізнали себе — ласкаво просимо в клуб! Криптозалежні, безнадійні оптимісти, вічні боржники з мрією про мільйони.

А колись у мене була нормальна робота і заощадження...