Політ на Місяць: між міфами та реальністю

Уявіть, я сиджу в своєму старому кріслі і розмірковую — скільки ж насправді летіти до цього проклятого Місяця? У школі нам твердили, що він "зовсім поруч", але давайте подивимося правді в очі.

Від 8 годин до 4,5 місяців? Серйозно? Такий розкид нагадує мені обіцянки наших політиків перед виборами. Американський зонд "Новий горизонт" долетів за 8 годин 35 хвилин — видно, поспішав повз наш супутник, як від пожежі. А от ізраїльський "Берешит" тягнувся цілих 48 днів, так ще й грохнувся в кінці, висипавши тихоходок на місячну поверхню. Уявляю, як ці мікроскопічні істоти тепер колонізують Місяць!

Старі добрі радянські "Луни" добиралися за 34 години. А американцям на "Аполлоні-11" знадобилося майже 110 годин, щоб Армстронг нарешті поставив ногу на цей сірий камінь. Напевно, зупинялися по дорозі, робили селфі.

Мене особливо забавляє CAPSTONE від NASA — 25-кілограмова коробка повзла до Місяця 4,5 місяця! За цей час я встигаю з'їздити на дачу, зібрати урожай і законсервувати його на зиму.

Вся ця космічна канитель насправді зав'язана на грошах. 60-90% ваги ракети — це паливо. Чим менше пального витратиш, тим дешевше політ, але тим довше доведеться летіти. Типова економія по-земному.

А ще на швидкість впливають цілі місії, тип ракети, вага корабля та інша технічна мутотень. Прямо як у нашому житті — хочеш швидко та комфортно, готуй товстий гаманець. А немає грошей — лети по довгій траєкторії, використовуючи гравітацію як безкоштовний автостоп.

І ніколи не знаєш, що піде не так. "Берешит" замість м'якої посадки просто розбився. "Луна-1" промахнулася повз ціль на 6000 км і полетіла в нікуди. Космос не прощає помилок — точно як деякі торгові майданчики з їхніми раптовими "технічними роботами" під час різких рухів ринку.