
В останні роки регулятори США постійно вживають обережний підхід до стейблкоїнів. Причина в тому, що масштаб стейблкоїнів швидко розширився, але не вистачає єдиної регуляторної рамки, що створює ризики для фінансової стабільності.
Прийняття "Закону GENIUS" знаменує зміну в регуляторному мисленні: замість того, щоб виключати стейблкоїни, краще інтегрувати їх у систему та посилити обмеження. Це також є основним фоном для початку формулювання правил для банківських стейблкоїнів FDIC.
Нові регуляції від FDIC не є лише дозволами; вони встановлюють чіткі межі відповідності для банків щодо стейблкоїнів. Цей підхід зменшує системні ризики з одного боку, залишаючи простір для інновацій з іншого.
Для ринку регуляторна визначеність сама по собі є позитивом.
У порівнянні з крипто-нативними стейблкоїнами, перевага банківських стейблкоїнів полягає в тому, що:
Однак, з точки зору децентралізації та відкритості, банківські стейблкоїни можуть бути відносно консервативними.
Ціни на поточні стейблкоїни не продемонстрували значних коливань через регуляторні зміни, оскільки їхня основна функція залишається прив'язкою до вартості, а не спекулятивним активом.
Справжні зміни відображаються у випадках використання та кредитній структурі, а не в ціновій кривій.
Банківські стейблкоїни можуть змінити платіжні, розрахункові та клірингові системи, особливо в міжнародних операціях. Це також важлива причина, чому регулятори готові сприяти їхній відповідності.
Незважаючи на чіткі перспективи, технічна інтеграція, витрати на відповідність та співпраця між агентствами залишаються викликами. Однак з точки зору довгострокових тенденцій, стейблкоїни стають частиною цифрової фінансової інфраструктури.











